НОРМАТИВНА БАЗА
Верховною Радою України ухвалено Закон від 06.06.2024 № 3792-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо запобігання насильству та унеможливлення жорстокого поводження з дітьми» (чинний з 06.10.2024 р.)
Деталізовано поняття булінг (цькування) - психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов’язків.
Конкретизовані обов’язки засновників та керівників закладів освіти (статті № 25-26, 30 ЗУ України «Про освіту»).
Новацією є Типова програма унеможливлення насильства та жорстокого поводження, яка підлягає розробці і затвердження КМУ.
1. Закон України «Про охорону дитинства» ↗
2. Закон України «Про захист суспільної моралі» ↗
3. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» ↗
4. Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» ↗
5. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)» 6. Закон України «Про освіту» ↗
7. Указ Президента України від 21 вересня 2020 року №398/2020 «Про невідкладні заходи із запобігання та протидії домашньому насильству, насильству за ознакою статі, захисту прав осіб, які постраждали від такого насильства» ↗
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі» ↗
9. Конвенція Ради Європи про попередження насильства щодо жінок та домашнього насильства та боротьбу з цими явищами, Резолюція Ради Безпеки ООН 1325 «Жінки, мир, безпека» ↗
10. Наказ МОН від 22.05.2018 № 509 “Про затвердження Положення про психологічну службу у системі освіти України” ↗
11. Наказ МОН від 28.12.2019 № 1646 “Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти” ↗
12. Наказ МОН від 26.02.2020 № 293 “Про затвердження плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в закладах освіти” ↗
13. Наказ МОН від 20.03.2020 №420 “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26 лютого 2020 року № 293” ↗
14. Лист МОН від 28.10.2014 № 1/9-557 “Методичні рекомендації щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей” ↗
15. Лист МОН від 02.10.2018 №1047 “Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників із іншими органами та службами” ↗
16. Лист МОН від 18.05.2018 № 1/11-5480 “Методичні рекомендації щодо запобігання та протидії насильству” ↗
17. Лист МОН від 29.01.2019 № 1/11-881 “Рекомендації для закладів освіти щодо застосування норм Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)” від 18 грудня 2018 р. №2657-VIII” ↗
18. Лист МОН України від 14. 08. 2020 року №1/9-436 “Про створення безпечного освітнього середовища в закладі освіти та попередження протидії булінгу (цькуванню)” ↗
STOPБУЛІНГ
Булінг – це не просто сварка чи конфлікт, а повторювані дії, які завдають болю, принижують гідність іншої людини та залишають негативний слід на все життя.
У жовтні 2024 року МОН запустило новий інструмент на сайті АІКОМ, який дозволяє швидко повідомити про випадки булінгу, і цією можливістю вже скористалися у 16 регіонах країни.
Як діяти, якщо ваша дитина стала жертвою цькування — розповідаємо в національній інформаційній кампанії Міністерства освіти і науки й Opendatabot ↗Кожен і кожна мають право на безпечне та дружнє середовище для навчання та розвитку
ПОЛОЖЕННЯ про запобігання і протидію насильству жорстокому поводженню з дітьми в Майдано-Олександрівському ліцеї Віньковецької селищної ради Хмельницької області
План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу ( цькуванню) в закладі освіти
Чим конфлікт відрізняється від булінгу
Як діяти, якщо ваша дитина стала жертвою цькування у школі
Порядок реагування на випадки булінгу
Порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування)
Відповідальність за вчинення булінгу
Куди звертатись при порушенні прав дитини
Практичні поради для дітей будь-якого віку, щоб протистояти шкільному насильству (за матеріалами сайту vseosvita.ua ↗).
Кібербулінг – що це та як це зупинити?
Трохи актуальної статистики про кібербулінг
Україна статистика 2024 року:
- 219 випадків булінгу зафіксовано в українських школах за 10 місяців 2024 року
- 124 протоколи (57%) стосуються підлітків віком 14-16 років.
37 справ пов’язані з груповим або повторним булінгом. - 12 протоколів складено на педагогів, які знали про булінг, але не повідомили про нього.
- 160 судових рішень винесено у справах про булінг, що становить 73% від усіх складених протоколів
- 85 анонімних звернень надійшло через онлайн-кнопку для повідомлень про булінг, запроваджену в жовтні 2024 року.
- 53% учнів 5-9 класів стикалися з булінгом хоча б раз у житті.
- 40% дитячих самогубств в Україні пов’язані з цькуванням.
Як виявити кібербулінг
Ключ до своєчасної реакції — уважне спостереження за поведінкою учнів. Насторожити повинні такі ознаки: раптова замкненість, небажання брати участь в онлайн-уроках, зниження оцінок, уникання гаджетів, сльози або роздратування після спілкування в мережі.
Рекомендується впровадити прості анонімні опитування у класі раз на місяць із запитаннями на кшталт: «Чи стикався ти з агресією в інтернеті останнім часом?», «Чи почувався ти пригнічено після онлайн-уроку?»
Ще один дієвий інструмент — «щоденники емоцій», де діти коротко позначають свій настрій перед і після навчання. Такі щоденники допомагають виявити тривожні сигнали на ранніх етапах. Корисно також проводити рольові ігри з моделюванням ситуацій, щоб діти вчилися впізнавати приховану агресію в чатах, коментарях і реакціях. Під час таких ігор також важливо аналізувати поведінку дітей у випадках кібербулінгу, їх розуміння ситуацій та поведінку під час імпровізованого булінгу.
Профілактика кібербулінгу
Профілактика починається зі знань. Перш за все, потрібно ввести уроки цифрової грамотності, під час яких учні дізнаються:
- як працюють алгоритми соцмереж і як це впливає на поширення контенту;
- чим небезпечне оприлюднення особистих фото, адреси, справжнього імені, чи іншої особистої інформації;
- як зберігати приватність і налаштовувати безпечні профілі.
Додатково в класі можна проводити тематичні тижні, наприклад, «Тиждень безпечного інтернету», під час яких організовують:
- конкурси на найкраще правило онлайн-спілкування;
- флешмоби на підтримку взаємоповаги;
- майстер-класи з фахівцями в галузі кібербезпеки, таких експертів легко залучити дистанційно завдяки можливостям сучасних інтерактивних панелей.
Також для цього підійдуть рольові ігри у класі. Вони дуже ефективні. Ось приклад такої гри: один учень відіграє роль жертви, другий — агресора, третій — друга або спостерігача. Після гри обговорюється, хто що відчув, і як можна було змінити ситуацію.
У школі обов’язково має бути «Цифровий кодекс поведінки», погоджений з учнями, батьками й адміністрацією. Важливо, щоб кожен школяр мав уявлення, як користуватись функціями «поскаржитись», «заблокувати», «приховати сторінку» тощо. Для цього варто відводити час на уроці, або цілі уроки, щоб на практиці засвоїти навички та розібратись зі всіма можливими опціями приватності чи блокування у популярних месенджерах, соціальних мережах чи інших платформах.
Під час таких занять важливо дати дитині чітко усвідомити, яка поведінка є неприпустимою та може називатись кібербулінгом, а головне дати поради, щодо оперативної реакції та інформування дорослих. Важливо виховати у дитини звичку та продемонструвати інструменти, щодо збору доказів під час неетичної поведінки в інтернеті. Фіксування неприпустимих переписок чи дій за допомогою скриншотів, а також пошук іншої інформації про кіберагресора це не лише важлива навичка на майбутнє, а й допомога дитині розібратися з класифікацією поведінки під час спілкування.
Реагування та дії під час кібербулінгу
Коли факт цькування підтверджено, алгоритм має бути чітким:
- Підтримайте дитину. Без паніки і звинувачень. Вислухайте. Запитайте: «Що б ти хотів, аби сталося далі?»
- Зберіть докази. Скриншоти чатів, коментарів, фейкових акаунтів. Збереження цих матеріалів є ключовим для подальшого розгляду.
- Повідомте класного керівника або адміністрацію. Не зволікайте — що раніше втручання, то менше шкоди.
- Розмова з агресором. Має бути спокійною, без публічного засудження. Поясніть дитині, як її дії впливають на інших.
- Психологічна підтримка. Шкільний психолог повинен працювати з обома сторонами. Мета — допомогти жертві відновити впевненість, а агресору — зрозуміти причини своєї поведінки.
Додатково важливо залучити батьків до бесіди, показати їм скриншот, пояснити можливі наслідки і домовитися про спільну стратегію.
Якщо визначення агресора є неможливим, важливо приділити більше уваги дитині. Поясніть, що факти кібербулінгу хоча і засуджуються, але продовжують існувати в такому разі важливо захистити себе за допомогою технічних засобів, більш ретельному вибору спільноти для спілкування та власні реакції на такі події. Для цього не зайвим буде залучити психолога чи навіть технічних спеціалістів.
Кібербулінг — це багатогранне явище, яке вимагає комплексного підходу. Тільки системна взаємодія школи, батьків, учнів та технологій дозволить створити безпечне середовище. Профілактика, чіткі алгоритми дій, відкритість до розмови та сучасне навчальне обладнання — ключові інструменти у формуванні нового покоління, здатного відповідально та безпечно діяти в цифровому світі (за матеріалами https://prometheanworld.com.ua/kiberbuling-u-shkoli-yak-vyyavyty-ta-zapobigty/?utm_source=sendpulse&utm_medium=email&utm_campaign=explain2)
Освітній проєкт #stop_sexтинг.
Безпека дітей в інтернеті для батьків